Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ляшина К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Ляшина К. Поширеність і сезонна динаміка чисельності видів родини Cryptophagidae (Cucujoidea, Coleoptera) широколистяних лісів передгір’їв Українських Карпат [Електронний ресурс] / К. Ляшина // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 72. - С. 161-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_72_21 Вивчено фауни жуків-пліснявиків широколистяних лісів з домінуванням дуба звичайного та бука лісового з домішками граба у передгірних районах Українських Карпат. Твердокрилих лісової підстилки різних систематичних груп досліджували чимало вчених. Дані про фауну й екологічні особливості життєдіяльності твердокрилих України та Закарпатської області можна одержати з праць ряду іноземних дослідників кінця XIX - середини XX ст. Однак літературних даних для встановлення точного видового складу для території України й Українських Карпат недостатньо, тому необхідно провести моніторингові фауністичні дослідження, які би доповнили вже наявні на даний момент відомості. Дослідження біорізноманіття твердокрилих проводилиси протягом 2014 - 2015 рр. Збір матеріалу проведено за допомогою урунтових пасток Барбера - Гейлера, а також методом ручного збору. Загалом ідентифіковано 50 видів твердокрилих родини Cryptophagidae, що належать до 12 родів і двох підродин. Серед представників родини найбагатше представлені роди Atomaria та Cryptophagus. У трофічному плані серед зібраного матеріалу переважають міцетофаги та сапрофаги, менше представлені копрофаги та фітофаги. | ||
| 2. | 
Цмур О. В. Результати застосування вітчизняного синбіотику Біфітен для терапії бактеріальних вагінозів у вагітних [Електронний ресурс] / О. В. Цмур, О. Б. Левчук, К. В. Ляшина, Н. В. Бойко // Здоровье женщины. - 2016. - № 6. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_6_13 Наведено результати дослідження мікробіому піхви вагітних із бактеріальним вагінозом (БВ) до і після перорального застосування синбіотику біфітен. Даний препарат відрізняється від інших біопрепаратів, рекомендованих для корекції вагінальної мікробіоти, комбінованою протизапальною та вибірковою про- та протимікробною активністю. Мета дослідження - оцінювання ефективності застосування немедикаментозного біопрепарату (синбіотику) біфітен у вагітних із БВ. Проведено клініко-статистичний аналіз індивідуальних карт вагітних та історій пологів. Досліджено стан вагінальної мікробіоти до та після прийому препарату класичними мікробіологічними підходами і за допомогою полімеразно ланцюгової реакції у режимі реального часу. Імунні показники визначкено за допомогою методу імуноферментного аналізу (ELISA). Одержано позитивну динаміку суб'єктивного та об'єктивного стану вагітних. Проведені дослідження свідчать, що внаслідок орального застосування препарату біфітен відбувається стабільне заселення слизових оболонок піхви як коменсальною (власною), так і транзиторною мікробіотою, що, своєю чергою, призводить до зменшення перинатальних ускладнень для матері та новонародженого. Клінічно доведено ефективність дії препарату проти збудників гарднерельозу та кандидозу. Доцільність застосування синбіотику біфітен для лікування вагітних із БВ доведено клінічно. Хороша переносимість біопрепарату, альтернативність чи комплементарність його використання з антибіотикотерапією, відсутність побічної дії, зручна форма випуску обгрунтовують його призначення як в акушерстві, так і в гінекології для лікування БВ. | ||
| 3. |
Ляшина К. Жуки-пліснявики роду Cryptophagus (Coleoptera, Cucujoidea, Cryptophagidae) гірського масиву полонина Боржава [Електронний ресурс] / К. Ляшина // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2018. - Вип. 77. - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2018_77_19 Дослідження присвячене вивченню жуків-пліснявиків роду Cryptophagus фауни Українських Карпат у межах гірського масиву Полонина Боржава на території Воловецького району Закарпатської області. Досліджувана група на 90 % складається з облігатних мікофагів, зокрема, і еудомінанти обраної території дослідження - Cryptophagus lapponicus, C. montanus, C. scanicus (<< 40 % усіх зібраних особин). В обраному районі протягом 2015 - 2017 рр. проведено фауністичні дослідження, які доповнюють наявні відомості. Матеріал було зібрано за допомогою грунтових пасток Барбера-Гейлера з використанням однотипного фіксатора. Зібрано й ідентифіковано 419 особин, що належать до 22 видів твердокрилих із роду Cryptophagus. Визначено представників пліснявиків з родів Atomaria, Antherophagus, Caenoscelis, Telmatophilus родини Cryptophagidae. Відзначено представників, що належать до екологічних груп міцетофагів і сапрофагів, які становлять переважну більшість серед представників родини, рідше - копрофагів і фітофагів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |